підірваний
ПІДІРВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підірвати. Горіла хата, підірвана гранатою (Довж., І, 1958, 131); Різні чутки полинули горами. Але найупертіше кружляли дві: одна - що князь хоче в тиші, далеко від світу, поправляти здоров'я, підірване в частих війнах, а друга - ніби це його послав сам король (Гжицький, Опришки, 1962, 5); Останнім часом монополія Англії остаточно підірвана (Ленін, 22, 1971, 116); // підірвано, безос. присудк. сл. Сіверцев помовчав, - Ланц-хід, - став поволі пригадувати він . - Ланцюговий міст . - Підірвано (Гончар, III, 1959, 241); Пан Никодим бачив, що авторитет Франка в домі Рошкевичів підірвано остаточно і що зятем йому не бути (Кол., Терен.., 1959, 329).
2. у знач. прикм. Зруйнований або видобутий вибухом. Підірваний камінь вантажать екскаваторами в автомобілі або вагонетки (Таємн. вапна, 1957, 31).
3. у знач. прикм. Який втратив сили, надмірно натрудився від швидкого бігу. Кінь, однак, не квапився і, видно, звик уже до штурханців і батогів, волік поволі підірвані ноги по нерівній дорозі (Кобр., Вибр., 1954, 112).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підірваний | підірвана | підірване | підірвані |
Родовий | підірваного | підірваної | підірваного | підірваних |
Давальний | підірваному | підірваній | підірваному | підірваним |
Знахідний | підірваний, підірваного | підірвану | підірване | підірвані, підірваних |
Орудний | підірваним | підірваною | підірваним | підірваними |
Місцевий | на/у підірваному, підірванім | на/у підірваній | на/у підірваному, підірванім | на/у підірваних |