пірнути
ПІРНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пірнати. От-от доплив [рибалонька]. Пірнув, виринає - І утоплену Ганнусю На берег виносить (Шевч., І, 1963, 161); Червоний чобіт став на самий берег і пірнув у воду (Н.-Лев., II, 1956, 62); Літак.. круто пірнув до землі (Ле, Право.., 1957, 111); Я пірнув у бомбосховище (Сміл., Сашко, 1954, 104); Сини.. вийшли в люди. Федько в науку увесь пірнув, ось вже і став професором (Рибак, Час.., 1960, 129); По відході о. Василя Раїса пірнула в ліжко (Коцюб., І, 1955, 318).
@ Як (мов і т. ін. ) у воду пірнути - те саме, що Як (мов і т. ін. ) у воду впасти (див. вода). [Тетяна:] Тут ось дівчина безвісти пропала! ..Як у воду пірнула! (Мам., Тв., 1962, 262); Мов у воду був пірнув Санько Паскуда і ось виринув. Виринув слідчим у поліції (Збан., Єдина, 1959, 67).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пірну | пірнемо |
2 особа | пірнеш | пірнете |
3 особа | пірне | пірнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пірнув | пірнули |
Жіночий рід | пірнула | |
Середній рід | пірнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пірнімо | |
2 особа | пірни | пірніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пірнувши |