рабувати
РАБУВАТИ, ую, уєш, недок., діал, 1. перех. Грабувати (у 1 знач.). [Князь:] Замість піти та рабувати других, Я швидко й сам розбійникам у руки Попасти можу! (Фр., IX, 1952, 229).
2. неперех., ким, рідко. Тримати кого-небудь у рабстві, поневолювати когось. Довго ним [мужиком] ми рабували; кров лилась, свистів батіг (Граб., І, 1959, 145).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рабую | рабуємо |
2 особа | рабуєш | рабуєте |
3 особа | рабує | рабують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рабуватиму | рабуватимемо |
2 особа | рабуватимеш | рабуватимете |
3 особа | рабуватиме | рабуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рабував | рабували |
Жіночий рід | рабувала | |
Середній рід | рабувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рабуймо | |
2 особа | рабуй | рабуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | рабуючи | |
Минулий час | рабувавши |