разочок
РАЗОЧОК1, чка, ч. Пестл. до разок1. Ой, оглянься хоч разочок, Моя доле, на мене! (Пісні та романси.., II, 1956, 14); - Володя, подзвони Басовій ще разочок. Як же в такий день без неї за стіл сідати (Собко, Справа.., 1959, 33).
РАЗОЧОК2, чка, ч. Зменш.-пестл. до разок 2. І внучатам із клуночка Гостинці виймала [Ганна]: І хрестики, й дукачики, Й намиста разочок Яриночці (Шевч., І, 1951, 320); Вона приязно всміхнулася, відкривши разочки білих зубів (М. Ол., Леся, 1960, 130); * Образно. - Любо, це ти? - здивовано зупиняється проти неї парубок. - Ні, не я, - відриває руки від обличчя і разочки сміху розкочуються по дорозі (Стельмах, І, 1962, 341).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | разочок | разочки |
Родовий | разочка | разочків |
Давальний | разочкові, разочку | разочкам |
Знахідний | разочок | разочки |
Орудний | разочком | разочками |
Місцевий | на/у разочку | на/у разочках |
Кличний | разочку | разочки |