реальність
РЕАЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. реальний 1-3, 5. Все те, що Гловацький вважав за хліборобські мрії, в устах бригадира звучало, як цілком здійсненні речі, як реальність завтрашнього дня (Жур., До них іде.., 1952, 144); Надзвичайно важливим у плановому господарстві є реальність планів і своєчасність доведення їх до кожного колгоспу, бригади і ферми (Хлібороб Укр., 7, 1965, 24); В оповіданнях «На дні» і др., в своїх «Тюремних сонетах» Франко дає нам страшну і захоплюючу по своїй реальності картину «дна» - тюрми (Коцюб., III, 1956, 38).
2. Об'єктивно існуюча дійсність; явища, події, факти, предмети дійсності. Природа, жива людина, людина-борець, реальність були основою творчості Шевченка, його світогляду (Корн., Разом із життям, 1950, 15); Дерзновенні її [партії] задуми будуть перетворені в реальність (Ком. Укр., 1, 1959, 4); // діал. Нерухоме майно. - Нема іншого виходу, лиш подаватися на перенесення [переселення]. Але ж бо матеріальна руїна. Тут продай хату й реальність, а там не купиш (Март., Тв., 1954, 191).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | реальність | реальності |
Родовий | реальності, реальности | реальностей |
Давальний | реальності | реальностям |
Знахідний | реальність | реальності |
Орудний | реальністю | реальностями |
Місцевий | на/у реальності | на/у реальностях |
Кличний | реальносте | реальності |