резиновий
РЕЗИНОВИЙ, а, е, розм. Вигот., зробл. з резини (у 1 знач.). Добриловський підвівся з крісла і навшпиньки, ніби на резинових підошвах, нечуйно підступив до Сусани Уласівни (Н.-Лев., IV, 1956, 128); Він уже давно їх [чоботи] пропив «з горя» і тепер ходив так, що одна нога була в резиновій калоші, а друга обгорнена онучкою та ув'язана мотузкою (Гр., II, 1963, 276); Кречет стоїть біля колони, помалу знімає резинові рукавички, дивиться на Ліду, похитнувся і опустився на сходи непритомний (Корн., І, 1955, 135).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | резиновий | резинова | резинове | резинові |
Родовий | резинового | резинової | резинового | резинових |
Давальний | резиновому | резиновій | резиновому | резиновим |
Знахідний | резиновий, резинового | резинову | резинове | резинові, резинових |
Орудний | резиновим | резиновою | резиновим | резиновими |
Місцевий | на/у резиновому, резиновім | на/у резиновій | на/у резиновому, резиновім | на/у резинових |