резонансний
РЕЗОНАНСНИЙ, а, е, спец. Стос. до резонансу (у 1, 2 знач.). В ряді дослідів радянським вченим вдалося підтвердити резонансну теорію диференціації звуків за висотою (Рад. психол. наука.., 1958, 15); Контур, що має гострий резонанс, дуже чутливий до коливань резонансної частоти (Курс фізики, III, 1956, 234); Досі закарпатський явір краснодеревники використовували тільки для виготовлення художніх меблів. Однак спеціалісти виявили різновидність цієї деревної породи, що має резонансні якості (Літ. Укр., 10.IX 1965, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | резонансний | резонансна | резонансне | резонансні |
Родовий | резонансного | резонансної | резонансного | резонансних |
Давальний | резонансному | резонансній | резонансному | резонансним |
Знахідний | резонансний, резонансного | резонансну | резонансне | резонансні, резонансних |
Орудний | резонансним | резонансною | резонансним | резонансними |
Місцевий | на/у резонансному, резонанснім | на/у резонансній | на/у резонансному, резонанснім | на/у резонансних |