резонування
РЕЗОНУВАННЯ, я, с . 1. Дія за знач. резонувати. Резонування звуків у нижньому грудному резонаторі забезпечується вже набутою дихальними вправами опорою звуку (Худ. чит.., 1955, 53).
2. Здатність резонувати. Резонуванням деревини називають її здатність підсилювати звук без зміни його тону. Ці якості деревини враховують при виготовленні музичних інструментів (Стол.-буд. справа, 1957, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | резонування | резонування |
Родовий | резонування | резонувань |
Давальний | резонуванню | резонуванням |
Знахідний | резонування | резонування |
Орудний | резонуванням | резонуваннями |
Місцевий | на/у резонуванні | на/у резонуваннях |
Кличний | резонування | резонування |