ренесансний
РЕНЕСАНСНИЙ, а, е. Стос. до Ренесансу. Про наявність елементів і явищ гуманістичного, ренесансного характеру в літературах східнослов'янських народів, зокрема російській та українській, говориться в ряді праць сучасних дослідників (Рад. літ-во, 3, 1971, 23); Мають рацію мистецтвознавці, вони вказують на явні ознаки ренесансної культури в мистецтві України XVI-XVII ст. (Літ. Укр., 17.Х 1967, 4); // У стилі ренесанс. Він будував давно колись у місті Луцьку чи в подільському Кам'янці - відомі фортеці, а чи ренесансні будинки ві Львові (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 158).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ренесансний | ренесансна | ренесансне | ренесансні |
Родовий | ренесансного | ренесансної | ренесансного | ренесансних |
Давальний | ренесансному | ренесансній | ренесансному | ренесансним |
Знахідний | ренесансний, ренесансного | ренесансну | ренесансне | ренесансні, ренесансних |
Орудний | ренесансним | ренесансною | ренесансним | ренесансними |
Місцевий | на/у ренесансному, ренесанснім | на/у ренесансній | на/у ренесансному, ренесанснім | на/у ренесансних |