реформаційний
РЕФОРМАЦІЙНИЙ, а, е. Стос. до реформації. У передових людей у Європі порвалась укінець віра християнська й виробилась думка про природний і безупинний поступ в історії. Та думка була плодом старих змін і революцій, найбільш революцій реформаційного часу (Драг., II, 1970, 74); Реформаційні настрої поволі замінювалися зовсім іншими настроями (Ле, Наливайко, 1957, 26).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | реформаційний | реформаційна | реформаційне | реформаційні |
Родовий | реформаційного | реформаційної | реформаційного | реформаційних |
Давальний | реформаційному | реформаційній | реформаційному | реформаційним |
Знахідний | реформаційний, реформаційного | реформаційну | реформаційне | реформаційні, реформаційних |
Орудний | реформаційним | реформаційною | реформаційним | реформаційними |
Місцевий | на/у реформаційному, реформаційнім | на/у реформаційній | на/у реформаційному, реформаційнім | на/у реформаційних |