реформування
РЕФОРМУВАННЯ, я, с. Дія за знач. реформувати. Під реформуванням Росії Столипін розумів таку зміну, щоб на селі лишилися тільки вдоволені поміщики, вдоволені куркулі і глитаї та роздроблені, забиті, безпорадні і безсилі наймити (Ленін, 23, 1972, 253); Зображаючи Володимира і його прибічників, Прокопович, звичайно, мав на увазі Петра І та його уряд, що став на шлях реформування російського життя (Іст. укр. літ.. І, 1954, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | реформування | реформування |
Родовий | реформування | реформувань |
Давальний | реформуванню | реформуванням |
Знахідний | реформування | реформування |
Орудний | реформуванням | реформуваннями |
Місцевий | на/у реформуванні | на/у реформуваннях |
Кличний | реформування | реформування |