решпект
РЕШПЕКТ, у, заст., рідко. Те саме, що респект. - Звідки решпект до пана? З дальшої бесіди випливає правда (Коцюб., II, 1955, 236); Блиснув [Білевич] окулярами на Микошу; ладен був задушити хлопця, що стояв у позі, повній решпекту до високих зборів панів професорів (Полт., Повість.., 1960, 330); - Свейських послів приймати з належним їх чинові решпектом. Малюгу, коли прибуде з ними, лишити тут і відправити на Москву до князя Прозоровського, аби все оповів особисто (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 570).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | решпект | решпекти |
Родовий | решпекту | решпектів |
Давальний | решпектові, решпекту | решпектам |
Знахідний | решпект | решпекти |
Орудний | решпектом | решпектами |
Місцевий | на/у решпекті | на/у решпектах |
Кличний | решпекте | решпекти |