рибчина
РИБЧИНА, и, ж. 1. розм. Маленька риба. * У порівн. На бережку у ставка, На дощечці у млинка Фартух прала дівчина, Плескалась, як рибчина (Укр.. лір. пісні, 1958, 85); Неначе злякані рибчини, тріпочуть у повітрі дрібненькі вербові листочки (Мушк., Чорний хліб, 1960, 81).
2. Пестливе звертання до дівчини, жінки. Вийди з хати, дівчино, Потанцюєм, рибчино! (Укр. поети-романтики.., 1968, 460).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рибчина | рибчини |
Родовий | рибчини | рибчин |
Давальний | рибчині | рибчинам |
Знахідний | рибчину | рибчин |
Орудний | рибчиною | рибчинами |
Місцевий | на/у рибчині | на/у рибчинах |
Кличний | рибчино | рибчини |