ридати
РИДАТИ, аю, аєш, недок. Голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами. Довго Семен Іванович, припавши на стіл, плакав, ридаючи гірко (Кв.-Осн., II, 1956, 356); Шура, зойкнувши, підняла руки.. Тепер вона могла ридати, битись, кричати, бо вона була одна, одна в цілому світі (Гончар, III, 1959, 185); * Образно. Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? (Шевч., І, 1963, 255); Мов загіпнотизований плівся [Сеспель] за саньми, а душа його ридала, рвалося на шматки серце (Збан., Сеспель, 1961, 267); // перен. Видавати, утворювати звуки, подібні до ридання... Сумно ридали трембіти (Коцюб., II, 1955, 355); На просторах печаль золотая (тут співали в минулому кулі ). Може, тому тужливо ридає в дні щасливі в тополях зозуля. (Гонч., Вибр., 1959, 24); І тільки вітер похмурнів, рида над трупами забитих (Сос., І, 1957, 417).
@ Кривавицею ридати див. кривавиця; Ридма ридати див. ридма.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ридаю | ридаємо |
2 особа | ридаєш | ридаєте |
3 особа | ридає | ридають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ридатиму | ридатимемо |
2 особа | ридатимеш | ридатимете |
3 особа | ридатиме | ридатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ридав | ридали |
Жіночий рід | ридала | |
Середній рід | ридало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ридаймо | |
2 особа | ридай | ридайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ридаючи | |
Минулий час | ридавши |