роба
РОБА1, и, ж. 1. спец. Робочий одяг. На місток вискочив у засмальцьованій робі другий механік Торба (Трубл., Лахтак, 1953, 3); Входить Катерина. Вона в робі. Безперечно, її викликали з роботи (Довж., Зач. Десна, 1957, 585).
2. заст. Одяг взагалі, перев. формений. Іліон у полум'ї, - гугнявив монах у шовковій робі з обличчям римського аристократа, недбало граючись лорнеткою (Тулуб, Людолови, II, 1957, 115); [Полковник:] Чого ви так дивитесь? [Представник «Керчи»:] Інтересуюсь робою. (Простяг руку і пробує сюртук полковника ) (Корн., І, 1955, 28); // збірн. Речі особистого користування. [Лука:] Химо! Мій портфель і чемойдан [чемодан]!.. [Xима(убігла ):] Ось ваша роба, дядю Лука (М. Куліш, П'єси, 1960, 90).
РОБА2, и, ж., заст. Роботяща, працьовита людина (про жінку). Найміть цю жінку, вона і видоє [видоїть], і їсти зварить, і вимиє - така роба, що нема вже що й казати (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роба | роби |
Родовий | роби | роб |
Давальний | робі | робам |
Знахідний | робу | роби, роб |
Орудний | робою | робами |
Місцевий | на/у робі | на/у робах |
Кличний | робо | роби |
роб
РОБ, а, ч . 1. В оруд. в. одн. у сполуч. з прикм. уживається в знач.: спосіб. А прокинувшись від сону, Здіймем зараз страмну бучу,.. Доки тим звичайним робом Не загубим в кінець краю (Граб., І, 1959, 155); А пити прихитрявся [чолов'яга] досить дивним робом, так, що чаша заступала йому обличчя (Загреб., Диво, 1968, 115).
Своїм (його і т. ін. ) робом робити - діяти, чинити, поводитися за власним (його і т. ін.) розсудом. Мій батько був чоловік дуже відмінний од інших наших селян і любив робити все своїм робом (Гр., І, 1963, 292); Така думка, що нехай люди його робом роблять, то усе добре буде (Вовчок, І, 1955, 214); Таким робом: а) отак, таким чином. Кождий дбає тільки про себе, не розуміючи того, що таким робом роздроблюються їх [громадські] сили, ослаблюється громада (Фр., VI, 1951, 7); б) (у знач. вставн. сл. ) отже, отож. Якийсь гурт молоді ходить між яток і співає.. Таким робом, окрім сидячих і стоячих, є ще й ходячі хори (Коцюб., II, 1955, 241); Ходити лихим робом - діяти несправедливо, чинити погане, недобре; Ходити чистим (правим) робом - діяти, чинити, поводитися як належить, по-справедливому. Я хоч і не майстерна людина, дак учу своїх діток ходити чистим робом. Як хліба спекти, подоїти корівку... нема своєї, дак на хазяйчиній учись (Барв., Опов.., 1902, 435); Яким (ніяким, якимсь) робом - як (ніяк, якось). - Переночуємо тут? - Ні, я додому, - підвівся з саней Мар'ян. - Додому?! То яким робом? - ще голосніше і недовірливо крикнув фурман (Стельмах, І, 1962, 173); Коли ж він грав веселої, ніяким робом не могли слухачі на місці вдержатись, бо гналися в танець (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 70); В житті й такі випадки є: Якимось робом диким Великий муж малим стає, Малий стає великим (Воскр., Подивись.., 1962, 7).
2. заст. Робітник. - Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять (Сл. Гр.); - Не роби твої, щоб помикав нами! - ошалілими очима блиснув хлопець на купця (Загреб., Диво, 1968, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роб | роби |
Родовий | роба | робів |
Давальний | робові, робу | робам |
Знахідний | роб, роба | роби, робів |
Орудний | робом | робами |
Місцевий | на/у робі | на/у робах |
Кличний | робе | роби |