робітницький
РОБІТНИЦЬКИЙ, а, е, заст. Робітничий. Поля мої рідні, найкращії в світі, Багаті на силу, на пишную вроду, Засіяні хлібом і потом политі, Робітницьким потом мойого народу! (Гр., І, 1963, 112); В курені люди вже давно спали міцним робітницьким сном (Н.-Лев., II, 1956, 37); - Дивлячися на наші робітницькі організації, слухаючи диспут в робітницьких товариствах, я радуюся, мов дитина. Радуюся не чим, а поступом, розвоєм (Фр., III, 1950, 217).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | робітницький | робітницька | робітницьке | робітницькі |
Родовий | робітницького | робітницької | робітницького | робітницьких |
Давальний | робітницькому | робітницькій | робітницькому | робітницьким |
Знахідний | робітницький, робітницького | робітницьку | робітницьке | робітницькі, робітницьких |
Орудний | робітницьким | робітницькою | робітницьким | робітницькими |
Місцевий | на/у робітницькому, робітницькім | на/у робітницькій | на/у робітницькому, робітницькім | на/у робітницьких |