рогоносець
РОГОНОСЕЦЬ, носця, ч ., заст. Чоловік, якого зраджує жінка. Один газда, переконавшися, що таки дійсно піп ходить до його жінки, ужив звичайного средства [засобу] прозріваючих рогоносців - сказав, що йде.., а сам заховався (Хотк., II, 1966, 9); - Гадаю, він мовчатиме. І коли ти сам підв'яжеш язика, - все залишиться шито-крито... А Гернові теж не так уже приємно буде уславитися як рогоносець (Тулуб, В степу.., 1964, 491).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рогоносець | рогоносці |
Родовий | рогоносця | рогоносців |
Давальний | рогоносцеві, рогоносцю | рогоносцям |
Знахідний | рогоносця | рогоносців |
Орудний | рогоносцем | рогоносцями |
Місцевий | на/у рогоносці, рогоносцеві | на/у рогоносцях |
Кличний | рогоносцю | рогоносці |