родовище
РОДОВИЩЕ, а, с., яке, чого. Природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості. Обрисувались лінії дивовижних озер, коронами спалахували діамантові родовища (Стельмах, Хліб.., 1959, 156); - Наше завдання не тільки відшукати родовища золота, але й описати ті глухі закутки сахалінської тайги (Донч., III, 1956, 204); * Образно. Величезну кількість пісень останнім часом записано фольклористами РРФСР, України, Білорусії. Все це свідчить про багатющі, справді невичерпні родовища слов'янської народної пісні (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | родовище | родовища |
Родовий | родовища | родовищ |
Давальний | родовищу | родовищам |
Знахідний | родовище | родовища |
Орудний | родовищем | родовищами |
Місцевий | на/у родовищі | на/у родовищах |
Кличний | родовище | родовища |