розбавлення
РОЗБАВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розбавити, розбавляти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розбавлення | розбавлення |
Родовий | розбавлення | розбавлень |
Давальний | розбавленню | розбавленням |
Знахідний | розбавлення | розбавлення |
Орудний | розбавленням | розбавленнями |
Місцевий | на/у розбавленні | на/у розбавленнях |
Кличний | розбавлення | розбавлення |