розбалакувати
РОЗБАЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Беззмістовно або багато балакати про що-небудь. На неї-то впало око Микольця. З нею найрадше гуляв він і розбалакував (Коб., III, 1956, 478); - Сказано - документи давай, а не розбалакуй! - Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри.. - Хто тебе знає, що ти за людина (Тют., Вир, 1964, 117); // Витрачати час на пусту балаканину. - Геть, геть! Іди по-доброму, поки дрюком не прогнав.. Нічого мені з дурнями розбалакувати... (Мик., II, 1957, 32); Він не прийшов сюди розбалакувати і розводити спогади чи там охи та ахи, він прийшов з заздалегідь визначеною метою (Загреб., Шепіт, 1966, 274).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбалакую | розбалакуємо |
2 особа | розбалакуєш | розбалакуєте |
3 особа | розбалакує | розбалакують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбалакуватиму | розбалакуватимемо |
2 особа | розбалакуватимеш | розбалакуватимете |
3 особа | розбалакуватиме | розбалакуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розбалакував | розбалакували |
Жіночий рід | розбалакувала | |
Середній рід | розбалакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбалакуймо | |
2 особа | розбалакуй | розбалакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розбалакуючи | |
Минулий час | розбалакувавши |