розбатовувати
РОЗБАТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБАТУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Розрізати що-небудь на шматки. Ідуть вони до телиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (Рудан., Тв., 1959, 272); // безос. - Що ж там у тебе, Федоре? - Ногу перебило осколком. Так і розбатувало, - кусаючи сполотнілі губи, тамуючи стогін, сказав матрос Горбач (Кучер, Голод, 1961, 117); // Розривати, шматувати що-небудь. Розбатував на собі одежу.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбатовую | розбатовуємо |
2 особа | розбатовуєш | розбатовуєте |
3 особа | розбатовує | розбатовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбатовуватиму | розбатовуватимемо |
2 особа | розбатовуватимеш | розбатовуватимете |
3 особа | розбатовуватиме | розбатовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розбатовував | розбатовували |
Жіночий рід | розбатовувала | |
Середній рід | розбатовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбатовуймо | |
2 особа | розбатовуй | розбатовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розбатовуючи | |
Минулий час | розбатовувавши |