розв'ючити
РОЗВ 'ЮЧИТИ див. розв'ючувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розв'ючу | розв'ючимо |
2 особа | розв'ючиш | розв'ючите |
3 особа | розв'ючить | розв'ючать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розв'ючив | розв'ючили |
Жіночий рід | розв'ючила | |
Середній рід | розв'ючило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розв'ючмо | |
2 особа | розв'юч | розв'ючте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розв'ючивши |