розволочуватися
РОЗВОЛОЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко, РОЗВОЛОЧИТИСЯ, лочуся, лочишся, док. 1. тільки док., розм. Стати морально зіпсованим, набувши аморальних звичок. Жени, мати, свого сина. Бо розволочиться (Чуб., V, 1874, 166); Перескочила її гадка на.. чоловіка-москаля... Де він?.. що з ним сталося?.. Може, розпився, розволочився та так де-небудь під шинком богу й душу віддав (Мирний, II, 1954, 157); // Звикнути гуляти, нічого не робити; розбалуватися. Хіба вже на велике свято, що до церкви одпросимось, а в неділю й не думай. «Розволочитесь, - було каже пані, гніваючись, - не пущу!..» (Вовчок, І, 1955, 102); - Тебе добудишся! Менше б по вулиці тинявся. Ось ми пропишемо Федотові, як ти тут розпарубкувався та розволочився (Тют., Вир, 1964, 8).
2. тільки недок. Пас. до розволочувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розволочуюся | розволочуємося |
2 особа | розволочуєшся | розволочуєтеся |
3 особа | розволочується | розволочуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розволочуватимуся | розволочуватимемося |
2 особа | розволочуватимешся | розволочуватиметеся |
3 особа | розволочуватиметься | розволочуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розволочувався | розволочувалися |
Жіночий рід | розволочувалася | |
Середній рід | розволочувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розволочуймося | |
2 особа | розволочуйся | розволочуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розволочуючись | |
Минулий час | розволочувавшись |