розвій
РОЗВІЙ1, розвою, ч., заст. 1. Розвиток. [Олеся:] Я хотіла б кожній своїй думці дати розвій і напрямок (Кроп., II, 1958, 267); Духовні цінності завше визначали рівень історичного розвою суспільства (Літ. Укр., 3.VІІІ 1968, 2).
2. Розпускання (дерев). Командування загону, разом з ревкомом, поспішало до розвою дерев будь-що ліквідувати невловиму банду (Цюпа, Три явори, 1958, 17).
3. Розквіт (сил). Ще пісня у серці мов зерно в ріллі, А ти вже, як вітер, увесь в непокої, І зморшка ляга недарма на чолі, І сила підводиться в повнім розвої (Стельмах, V, 1963, 194).
РОЗВІЙ2, вою, ч., спец. 1. Розмотування навитого на що-небудь матеріалу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розвій | розвої |
Родовий | розвою | розвоїв |
Давальний | розвоєві, розвою | розвоям |
Знахідний | розвій | розвої |
Орудний | розвоєм | розвоями |
Місцевий | на/у розвої | на/у розвоях |
Кличний | розвою | розвої |
розвіяти
РОЗВІЯТИ див. розвівати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розвію | розвіємо |
2 особа | розвієш | розвієте |
3 особа | розвіє | розвіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розвіяв | розвіяли |
Жіночий рід | розвіяла | |
Середній рід | розвіяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розвіймо | |
2 особа | розвій | розвійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розвіявши |