розвінчуватися
РОЗВІНЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВІНЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. розм., заст. Припиняти церковний шлюб з ким-небудь. [Олена:] А цей перстень (зрива з пальця перстень ) хай він пропаде, - це Андріїв перстень!.. (Кида його у вікно ). Тепер я з Андрієм розвінчалась! (Кроп., І, 1958, 474).
2. тільки недок., перен. Пас. до розвінчувати 3. У кінодрамі «Охоронець музею».., присвяченій темі переходу буржуазної інтелігенції на бік революції, розвінчувався буржуазний націоналізм (Укр.. кіномист., II, 1959, 44).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розвінчуюся | розвінчуємося |
2 особа | розвінчуєшся | розвінчуєтеся |
3 особа | розвінчується | розвінчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розвінчуватимуся | розвінчуватимемося |
2 особа | розвінчуватимешся | розвінчуватиметеся |
3 особа | розвінчуватиметься | розвінчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розвінчувався | розвінчувалися |
Жіночий рід | розвінчувалася | |
Середній рід | розвінчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розвінчуймося | |
2 особа | розвінчуйся | розвінчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розвінчуючись | |
Минулий час | розвінчувавшись |