розгуляний
РОЗГУЛЯНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгуляти 2.
2. у знач. прикм. Збуджений веселощами, гулянкою і т. ін. Костик стає перед Даркою - розгуляний, червоний (Вільде, Повнол. діти, 1960, 17); // Який досяг у дії, вияві великої інтенсивності, сили. Розгуляна стихія здавалась всемогутньою, паралізувала останні сили Маргіт, душила й розчавлювала її (Гончар, Новели, 1954, 58); Гуде Черемош, несе на спінених хвилях, що лиш захопить,.. що зарве розгуляна вода (Круш., Буденний хліб.., 1960, 396).
3. у знач. прикм. Який збільшив вагу на доброякісних кормах у природних умовах (про тварин). Корови, розгуляні за літо й розманіжені, ще заздалегідь накидали оком на іншого тура і полишали свого давнього вожака (Загреб., Диво, 1968, 61).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розгуляний | розгуляна | розгуляне | розгуляні |
Родовий | розгуляного | розгуляної | розгуляного | розгуляних |
Давальний | розгуляному | розгуляній | розгуляному | розгуляним |
Знахідний | розгуляний, розгуляного | розгуляну | розгуляне | розгуляні, розгуляних |
Орудний | розгуляним | розгуляною | розгуляним | розгуляними |
Місцевий | на/у розгуляному, розгулянім | на/у розгуляній | на/у розгуляному, розгулянім | на/у розгуляних |