розгуторити
РОЗГУТОРИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуторитися.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгуторю | розгуторимо |
2 особа | розгуториш | розгуторите |
3 особа | розгуторить | розгуторять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розгуторив | розгуторили |
Жіночий рід | розгуторила | |
Середній рід | розгуторило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгутормо | |
2 особа | розгутор | розгуторте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розгуторивши |