роздвоєність
РОЗДВОЄНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. роздвоєний 2. Болісна роздвоєність роздирала й дратувала його (Тулуб, Людолови, II, 1957, 219); Пів-свідомо вимовлені слова про Говорушин хліб з одного маху розбили попередню психічну роздвоєність і захованість Плотника (Кир., Вибр., 1960, 200).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роздвоєність | роздвоєності |
Родовий | роздвоєності, роздвоєности | роздвоєностей |
Давальний | роздвоєності | роздвоєностям |
Знахідний | роздвоєність | роздвоєності |
Орудний | роздвоєністю | роздвоєностями |
Місцевий | на/у роздвоєності | на/у роздвоєностях |
Кличний | роздвоєносте | роздвоєності |