роздзижчатися
РОЗДЗИЖЧАТИСЯ, читься, док., розм. Почати довго й настирливо дзижчати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздзижчуся | роздзижчимося |
2 особа | роздзижчишся | роздзижчитеся |
3 особа | роздзижчиться | роздзижчаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роздзижчався | роздзижчалися |
Жіночий рід | роздзижчалася | |
Середній рід | роздзижчалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роздзижчімося | |
2 особа | роздзижчись | роздзижчіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | роздзижчавшись |