розказуватися
РОЗКАЗУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКАЗАТИСЯ, кажеться, док. 1. Бути предметом розповіді; повідомлятися, описуватися. Слухав мій дядюшка, та, видно, як глухий, чув тілько, що соромне розказувалось (Мирний, V, 1955, 338); Горе словами Не розкажеться нікому Ніколи (Шевч., II, 1963, 235); // безос. Про грецького філософа Сократа розказується, що коли його питали, де його батьківщина, то він відповідав: уся земля, даючи тим знати, що він себе вважав горожанином усякого міста, де тілько є люди (Драг., II, 1970, 323). 2. тільки недок. Пас. до розказувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розказуюся | розказуємося |
2 особа | розказуєшся | розказуєтеся |
3 особа | розказується | розказуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розказуватимуся | розказуватимемося |
2 особа | розказуватимешся | розказуватиметеся |
3 особа | розказуватиметься | розказуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розказувався | розказувалися |
Жіночий рід | розказувалася | |
Середній рід | розказувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розказуймося | |
2 особа | розказуйся | розказуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розказуючись | |
Минулий час | розказувавшись |