розкарбовувачка
РОЗКАРБОВУВАЧКА, и, ж., техн. Жін. до розкарбовувач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкарбовувачка | розкарбовувачки |
Родовий | розкарбовувачки | розкарбовувачок |
Давальний | розкарбовувачці | розкарбовувачкам |
Знахідний | розкарбовувачку | розкарбовувачок |
Орудний | розкарбовувачкою | розкарбовувачками |
Місцевий | на/у розкарбовувачці | на/у розкарбовувачках |
Кличний | розкарбовувачко | розкарбовувачки |