розкручений
РОЗКРУЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкрутити.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розкручений | розкручена | розкручене | розкручені |
Родовий | розкрученого | розкрученої | розкрученого | розкручених |
Давальний | розкрученому | розкрученій | розкрученому | розкрученим |
Знахідний | розкручений, розкрученого | розкручену | розкручене | розкручені, розкручених |
Орудний | розкрученим | розкрученою | розкрученим | розкрученими |
Місцевий | на/у розкрученому, розкрученім | на/у розкрученій | на/у розкрученому, розкрученім | на/у розкручених |