розкубрювати
РОЗКУБРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУБРИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Відкривати, відкупорювати. Гнат, похнюпившись, мов не своїми руками, розкубрює шампанське (Вирган, В розп. літа, 1959, 311).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкубрюю | розкубрюємо |
2 особа | розкубрюєш | розкубрюєте |
3 особа | розкубрює | розкубрюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкубрюватиму | розкубрюватимемо |
2 особа | розкубрюватимеш | розкубрюватимете |
3 особа | розкубрюватиме | розкубрюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкубрював | розкубрювали |
Жіночий рід | розкубрювала | |
Середній рід | розкубрювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкубрюймо | |
2 особа | розкубрюй | розкубрюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розкубрюючи | |
Минулий час | розкубрювавши |