розкупорка
РОЗКУПОРКА, и, ж. Дія за знач. розкупорити, розкупорювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розкупорка | розкупорки |
Родовий | розкупорки | розкупорок |
Давальний | розкупорці | розкупоркам |
Знахідний | розкупорку | розкупорки |
Орудний | розкупоркою | розкупорками |
Місцевий | на/у розкупорці | на/у розкупорках |
Кличний | розкупорко | розкупорки |