розлам
РОЗЛАМ, у, ч . 1. Дія за знач. розламати, розламувати. Скеля струснулася від вибуху. Покривши всякі чувані людиною шуми, скреготом розламу посунулася вниз (Ле, Міжгір'я, 1953, 181).
2. Місце, по якому розламується або розламано що-небудь. *Образно. Чи чуєте, вдивившись в тротуар, ви.. Благальний клич панельної краси? Вона кричить, кричить сплетінням ліній, Розламом рис, кривавим ротом плям, Розпачливою грою світлотіні (Бажан, Роки, 1957, 190).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розлам | розлами |
Родовий | розламу | розламів |
Давальний | розламові, розламу | розламам |
Знахідний | розлам | розлами |
Орудний | розламом | розламами |
Місцевий | на/у розламі | на/у розламах |
Кличний | розламе | розлами |