розлютовуватися
РОЗЛЮТОВУВАТИСЯ і РОЗЛЮЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЛЮТУВАТИСЯ, уюся, уєшся і РОЗЛЮТИТИСЯ, ючуся, ютишся, док., на кого - що, чим і без додатка. Ставати дуже роздратованим, лютим, озлобленим; дуже сердитися, гніватися. Онися розлютувалась і вже кричала на увесь зал (Н.-Лев., III, 1956, 197); Розлютувався Гнат і, перехилившись з сідла, зашмагав нагаєм по овечих спинах (Тют., Вир, 1964, 332); Він розлютився тим, що хтось посмів спинити його обоз (Петльов., Хотинці, 1949, 222); *Образно. Шторм розлютувався надвечір (Ю. Янов., II, 1958, 50).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлютовуюся | розлютовуємося |
2 особа | розлютовуєшся | розлютовуєтеся |
3 особа | розлютовується | розлютовуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлютовуватимуся | розлютовуватимемося |
2 особа | розлютовуватимешся | розлютовуватиметеся |
3 особа | розлютовуватиметься | розлютовуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розлютовувався | розлютовувалися |
Жіночий рід | розлютовувалася | |
Середній рід | розлютовувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розлютовуймося | |
2 особа | розлютовуйся | розлютовуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розлютовуючись | |
Минулий час | розлютовувавшись |