розлючування
РОЗЛЮЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлючувати і розлючуватися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розлючування | розлючування |
Родовий | розлючування | розлючувань |
Давальний | розлючуванню | розлючуванням |
Знахідний | розлючування | розлючування |
Орудний | розлючуванням | розлючуваннями |
Місцевий | на/у розлючуванні | на/у розлючуваннях |
Кличний | розлючування | розлючування |