розмежований
РОЗМЕЖОВАНИЙ, а, е. Діснр. пас. мин. ч. до розмежувати. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря - слов'янськая земля (Шевч., І, 1963, 142); «Гарт» і «Плуг» розмежують свою роботу приблизно по тій лінії, по якій розмежована робота профспілок і комнезамів (Еллан, II, 1958, 130).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розмежований | розмежована | розмежоване | розмежовані |
Родовий | розмежованого | розмежованої | розмежованого | розмежованих |
Давальний | розмежованому | розмежованій | розмежованому | розмежованим |
Знахідний | розмежований, розмежованого | розмежовану | розмежоване | розмежовані, розмежованих |
Орудний | розмежованим | розмежованою | розмежованим | розмежованими |
Місцевий | на/у розмежованому, розмежованім | на/у розмежованій | на/у розмежованому, розмежованім | на/у розмежованих |