розмелений
РОЗМЕЛЕНИЙ, РОЗМОЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розмолоти. Згодовувати жолуді свиням, великій рогатій худобі і вівцям найкраще розмеленими в суміші з іншими концентратами (Хлібороб Укр., 8, 1964, 14); Вбиваючи в розмелений.. сніг одерев'янілі ноги, чоловік тупо відчував, що вони раз по раз підгинались у колінах (Стельмах, І, 1962, 187); Бризнуло сонце золотом, Щедрим золотом і теплом, Жовтим борошном, дрібно розмолотим, Сухозлітка лягла за селом (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розмелений | розмелена | розмелене | розмелені |
Родовий | розмеленого | розмеленої | розмеленого | розмелених |
Давальний | розмеленому | розмеленій | розмеленому | розмеленим |
Знахідний | розмелений, розмеленого | розмелену | розмелене | розмелені, розмелених |
Орудний | розмеленим | розмеленою | розмеленим | розмеленими |
Місцевий | на/у розмеленому, розмеленім | на/у розмеленій | на/у розмеленому, розмеленім | на/у розмелених |