рознощик
РОЗНОЩИК, а, ч. 1. Той, хто розносить що-небудь. Я вже був біля редакції. Рознощик машинально сунув мені газету і вигукнув: - Свіжі новини (Коцюб., II, 1955, 425); - Дивіться, Михайле Михайловичу, вас тут, на острові, вважатимуть за рознощика квітів... (Сміл., Сад, 1952, 269); *Образно. Ревізіоністи виконують на ділі роль рознощиків буржуазно-реформістської ідеології в комуністичному русі (Програма КПРС, 1961, 37).
2. Продавець, який розносить товари покупцям. У поле постійно виїжджають 1300 автокрамниць, 16 тисяч розвозок, виїздить багато рознощиків товарів (Рад. Укр., 3.VІІ 1971, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рознощик | рознощики |
Родовий | рознощика | рознощиків |
Давальний | рознощикові, рознощику | рознощикам |
Знахідний | рознощика | рознощиків |
Орудний | рознощиком | рознощиками |
Місцевий | на/у рознощику, рознощикові | на/у рознощиках |
Кличний | рознощику | рознощики |