розорятися
РОЗОРЯТИСЯ1, яюся, яєшся і рідко РОЗОРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗОРИТИСЯ, зорюся, зоришся, док. 1. Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, убогим, впадати в злидні. В. І. Ленін підкреслював, що внаслідок реформи величезні маси селянства розорялись, постійно голодували, вмирали (Іст. укр. літ., І, 1954, 392); - Немає у мене нічого, збіднів я зовсім, розорився,- Петру говорив хриплим голосом (Чаб., Балкан. весна, 1960, 10).
2. перев. док., розм. Витратити свої кошти, гроші; розтратитися. [Солдат:] Було у мене тридцять п'ять копієк [копійок], на всі розорився (Кроп., II, 1958, 493).
3. тільки недок. Пас. до розоряти, розорювати.
РОЗОРЯТИСЯ2, яюся, яєшся, недок., розм. Лаятися, сваритися з надмірною гарячковістю. В останній прихід розповіла Катря пожильцям барака: нахабніє, розоряється той.. Йона, життя вже від нього нема (Гончар, Циклон, 1970, 71).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розоряюся | розоряємося |
2 особа | розоряєшся | розоряєтеся |
3 особа | розоряється | розоряються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розорятимуся | розорятимемося |
2 особа | розорятимешся | розорятиметеся |
3 особа | розорятиметься | розорятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розорявся | розорялися |
Жіночий рід | розорялася | |
Середній рід | розорялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розоряймося | |
2 особа | розоряйся | розоряйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розоряючись | |
Минулий час | розорявшись |