розпад
РОЗПАД, у, ч . Дія і стан за знач. розпастися, розпадатися1 1, 2. Вивчення законів розпаду радіоактивних елементів дало дослідникам надійний метод обчислення віку Землі (Цікава фізика, 1950, 198); Розпад колоніальної системи привів до утворення нових незалежних національних держав (Ком. Укр., 7, 1968, 75); [Шервуд:] Мій шлях закінчився. Пора поставити останню крапку. Доки ще жевріє маленька іскра сили, доки не почався розпад (Лев., Драми.., 1967, 519).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розпад | розпади |
Родовий | розпаду | розпадів |
Давальний | розпадові, розпаду | розпадам |
Знахідний | розпад | розпади |
Орудний | розпадом | розпадами |
Місцевий | на/у розпаді | на/у розпадах |
Кличний | розпаде | розпади |