розписний
РОЗПИСНИЙ, а, е. Розмальований фарбами, прикрашений розписом (у 2 знач.). Заморський гість з прихованою цікавістю поглядає на розписні стіни і стелі (Ів., Таємниця, 1959, 174); Хліб, цибуля і часник лежали просто на цераті, навколо розписної череп'яної сільнички (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розписний | розписна | розписне | розписні |
Родовий | розписного | розписної | розписного | розписних |
Давальний | розписному | розписній | розписному | розписним |
Знахідний | розписний, розписного | розписну | розписне | розписні, розписних |
Орудний | розписним | розписною | розписним | розписними |
Місцевий | на/у розписному, розписнім | на/у розписній | на/у розписному, розписнім | на/у розписних |