розплатаний
РОЗПЛАТАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розплатати. Я розплющив очі й побачив на тихому плесі широко розплатані неживі крила [лебедя] і занурену шию (Наука.., 7, 1971, 49).
2. у знач. прикм. Те саме, що розпластаний 2. Ось у головні ворота цієї фортеці навесні 1942 року й заїхав вантажний «Бенц», у кузові-будці якого лежало розплатаних четверо «смертників» (Ле, Право.., 1957, 195); Одуд лежав розплатаний, готовий прийняти ворога (Гур., Друзі.., 1957, 224); Він підвівся на човні, і хлопчаки радісно обнялися над розплатаною щукою, що важко підіймала півмісяці жабрів (Стельмах, І, 1962, 435).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розплатаний | розплатана | розплатане | розплатані |
Родовий | розплатаного | розплатаної | розплатаного | розплатаних |
Давальний | розплатаному | розплатаній | розплатаному | розплатаним |
Знахідний | розплатаний, розплатаного | розплатану | розплатане | розплатані, розплатаних |
Орудний | розплатаним | розплатаною | розплатаним | розплатаними |
Місцевий | на/у розплатаному, розплатанім | на/у розплатаній | на/у розплатаному, розплатанім | на/у розплатаних |