розплітати
РОЗПЛІТАТИ, аю, аєш, недок., РОЗПЛЕСТИ, ету, етеш, док., перех. Розділяти, роз'єднувати на окремі пасма (перев. косу, волосся). З серцем скидала Христя недавно ще любу одежу, рвала, розплітаючи, косу... (Мирний, III, 1954, 184); «Розплету я тобі гриву - Всім козаченькам на диво; Уберу я тебе, коню, В щирозлоту, ясну зброю» (П. Куліш, Вибр., 1969, 352); // Роз'єднувати, розчіплювати (пальці, руки, обійми). Ігнатьєв.. переплів пальці рук, міцно стиснув, аж хруснули кісточки, і, не розплітаючи пальців, уперся долонями в стіл (Собко, Справа.., 1959, 96); Хоче ноги розвести, Хоче мертвий розплести Руки омертвілі (Бор., Тв., 1957, 66); Довго не могли [Довбуш і Дзвінка] розплести обіймів. - Посидиш хоч трохи? - було її першим питанням (Гжицький, Опришки, 1962, 168).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розплітаю | розплітаємо |
2 особа | розплітаєш | розплітаєте |
3 особа | розплітає | розплітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розплітатиму | розплітатимемо |
2 особа | розплітатимеш | розплітатимете |
3 особа | розплітатиме | розплітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розплітав | розплітали |
Жіночий рід | розплітала | |
Середній рід | розплітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розплітаймо | |
2 особа | розплітай | розплітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розплітаючи | |
Минулий час | розплітавши |