розпоряджання
РОЗПОРЯДЖАННЯ, я, с. , рідко. Дія за знач. розпоряджати, розпоряджатися. Встановлюючи особисту заінтересованість окремого хазяїна і виробника, [десятий] з'їзд зробив поступку приватновласницьким тенденціям. Це виявилось у відмовленні держави від безпосереднього розпоряджання значною частиною продуктів сільськогосподарського виробництва і в наданні цього права самому виробникові (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 114).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розпоряджання | розпоряджання |
Родовий | розпоряджання | розпоряджань |
Давальний | розпоряджанню | розпоряджанням |
Знахідний | розпоряджання | розпоряджання |
Орудний | розпоряджанням | розпоряджаннями |
Місцевий | на/у розпоряджанні | на/у розпоряджаннях |
Кличний | розпоряджання | розпоряджання |