розпрасований
РОЗПРАСОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпрасувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розпрасований | розпрасована | розпрасоване | розпрасовані |
Родовий | розпрасованого | розпрасованої | розпрасованого | розпрасованих |
Давальний | розпрасованому | розпрасованій | розпрасованому | розпрасованим |
Знахідний | розпрасований, розпрасованого | розпрасовану | розпрасоване | розпрасовані, розпрасованих |
Орудний | розпрасованим | розпрасованою | розпрасованим | розпрасованими |
Місцевий | на/у розпрасованому, розпрасованім | на/у розпрасованій | на/у розпрасованому, розпрасованім | на/у розпрасованих |