розпукатися
РОЗПУКАТИСЯ див. розпукатися.
РОЗПУКАТИСЯ, ається і РОЗПУКУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПУКАТИСЯ, ається і РОЗПУКНУТИСЯ, неться, док., розм. 1. Виростаючи, розбруньковуватися, розпускатися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя). Сади зацвітали, квітки розпукувались (Н.-Лев., VI, 1966, 399); Вишивала [Франка] бруньку квітки, що.. розпукатися ще не встигла (Чорн., Потік.., 1956, 190); Я квіт на гвоздиці, пуп'ях [пуп'янок] зеленистий. Розпукнутись - лячно; тулюсь попід листя (Крим., Вибр., 1965, 100); *Образно. Дівчинка, справді, як та квіточка, розпукується (Вовчок, І, 1955, 66); // Вкриватися листям або квітками (про рослини). Ніжно дихали вишневі листочки, розпукувалась до квітування біла акація (Ю. Янов., II, 1954, 80).
2. перен. Розриватися на шматки; лопатися.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпукаюся | розпукаємося |
2 особа | розпукаєшся | розпукаєтеся |
3 особа | розпукається | розпукаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпукатимуся | розпукатимемося |
2 особа | розпукатимешся | розпукатиметеся |
3 особа | розпукатиметься | розпукатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпукався | розпукалися |
Жіночий рід | розпукалася | |
Середній рід | розпукалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпукаймося | |
2 особа | розпукайся | розпукайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпукаючись | |
Минулий час | розпукавшись |