розсвічуватися
РОЗСВІЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗСВІТИТИСЯ, світиться, док., розм. Починати сяяти, світитися. Її очі зверталися туди, мов притягані таємною силою, розсвічуючися розкішно (Коб., І, 1956, 518); Тільки що зірочки засяли.. на небесах, тільки що розсвітились (Кв.-Осн., II, 1956, 40); // перен. Прояснятися. Лиха й досі зазнав він чимало,.. але все то лихо тепер немов щезло в його молодій пам'яті, - ні, не щезло,.. розсвітилося якось (Фр., IV, 1950, 482).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсвічуюся | розсвічуємося |
2 особа | розсвічуєшся | розсвічуєтеся |
3 особа | розсвічується | розсвічуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсвічуватимуся | розсвічуватимемося |
2 особа | розсвічуватимешся | розсвічуватиметеся |
3 особа | розсвічуватиметься | розсвічуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розсвічувався | розсвічувалися |
Жіночий рід | розсвічувалася | |
Середній рід | розсвічувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсвічуймося | |
2 особа | розсвічуйся | розсвічуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розсвічуючись | |
Минулий час | розсвічувавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсвічуюся | розсвічуємося |
2 особа | розсвічуєшся | розсвічуєтеся |
3 особа | розсвічується | розсвічуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсвічуватимуся | розсвічуватимемося |
2 особа | розсвічуватимешся | розсвічуватиметеся |
3 особа | розсвічуватиметься | розсвічуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розсвічувався | розсвічувалися |
Жіночий рід | розсвічувалася | |
Середній рід | розсвічувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсвічуймося | |
2 особа | розсвічуйся | розсвічуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розсвічуючись | |
Минулий час | розсвічувавшись |