розсердитися
РОЗСЕРДИТИСЯ, джуся, дишся, док. Відчути роздратування, обурення, гнів. Розсердився [Ентелл] і роз'ярився, Аж піну з рота попустив (Котл., І, 1952, 98); Старий Бульба гарячився, гарячився, нарешті розсердився зовсім і встав із-за столу (Довж., І, 1958, 220); *Образно. Море так розсердилось, так хвилями кидає, що на тому місці, де хтось звичайне сидить, уже не можна всидіти, - водою заливає (Л. Укр., V, 1956, 386).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсерджуся | розсердимося |
2 особа | розсердишся | розсердитеся |
3 особа | розсердиться | розсердяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розсердився | розсердилися |
Жіночий рід | розсердилася | |
Середній рід | розсердилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розсердьмося | |
2 особа | розсердься | розсердьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розсердившись |